Іван Кириленко: Я Віктора Балогу розумію
Оксана Козак, журнал «Главред»

Політикум знову лихоманить: над парламентом висить дамоклів меч дострокових виборів, над урядом – газових боргів, а Президент виступає з конституційними ініціативами...

Проте голова фракції БЮТ у ВР Іван Кириленко спокійний: мовляв, ситуація обов’язково «розрулиться», а позірно непрості стосунки між Президентом і прем’єром – просто робочі моменти, які набувають розголосу внаслідок нинішньої публічності української політики...

Іване Григоровичу, чи можливо, на вашу думку, розблокувати парламент? Укотре оголошуються круглі столи, де «повирішують усе», Арсеній Яценюк оцінює шанси як 50/50... Чи не йде до ще одних дострокових виборів?


Відповідь парадоксальна: вірогідність розпуску ВР і дострокових виборів дуже велика, але шансів, що це станеться, небагато. Бо насправді ніхто із присутніх у парламенті в дострокових виборах не зацікавлений – хто більшою мірою, хто меншою. Тому, як у нас часто буває, в останню ніч спрацює інстинкт самозбереження, і головні політичні гравці підуть на домовленості та дійдуть компромісу.


Є й інша думка: усі ключові гравці – і Президент, і прем’єр, і лідер опозиційної Партії регіонів Янукович – мають інтерес до таких виборів. Кожен згоден ризикнути, щоб переламати ситуацію на свою користь...

У БЮТ, за даними чи не всіх соціологічних служб, зараз найвищий рейтинг, але ми не зацікавлені у виборах! Бо ми при владі, тому найголовнішим нашим завданням є не гра в рулетку з народом, а виконання наших обіцянок перед ним. Думаю, інші політичні сили, які не мають таких рейтингів, як у нас, зацікавлені у дострокових виборах ще менше.


Насправді є десяток «політичних» законопроектів, вписаних у коаліційну угоду між БЮТ і НУНС: це закони про імперативний мандат, про скасування депутатської недоторканності й пільг, про місцеве самоврядування і місцеві адміністрації, про Кабінет Міністрів... Уже не кажу про СОТівські документи. НАТО у цьому переліку – не найбільш нагальне питання. Приймемо ці закони, і подальшої політизації я не бачу! Далі переважно буде ситуативна більшість – так зав¬жди буває, коли закони не несуть великого політичного навантаження...


БЮТ готовий підтримати законодавчі ініціативи Президента, які, очевидно, підсилюють його повноваження? Йдеться насамперед про поправки до закону «Про Кабінет Мініс¬трів»...


Ми підписали коаліційну угоду, в якій включено перелік законопроектів, які мають бути прий¬няті 227 голосами. Зокрема і «Про Кабінет Мініс¬трів». І ми за них голосуватимемо! Врештірешт, є перше і друге читання, є публічна трибуна (щоправда, поки заблокована), є різні думки у фракціях НУНС і БЮТ щодо наповнення цих законів, але до остаточного голосування можна вийти на консолідоване рішення!


На сьогодні коаліція-227 цілісна?


Так. У нас, звичайно, є проблеми: хтось у відрядженні, хтось хворіє – це життя... Але у відповідальний момент треба фізично зібрати в залі коаліцію і підтримати ці десять законів! За них голосуватимуть усі 227 представників коаліції, підкреслюю – усі! Якщо не буде згоди щодо цих законів, коаліція отримає тріщину. Це не піде на користь ні НУНС, ні БЮТ.


Але найперше, що треба зробити, – це завершити весь цей театр абсурду, зайти до зали й почати працювати. Поки ми не усвідомимо, що парламент – незалежна гілка влади, діла не буде! Верховна Рада, яка має центри впливу поза, власне, парламентом, – недієздатна! А зараз, як і раніше, таких сфер впливу надто багато...


Ви про Банкову, про Кабмін чи про щось іще? Звідки йдуть найбільш значущі сигнали?


Ви занадто звужуєте коло: таких центрів впливу набагато більше, ніж можна собі уявити. Візь¬мімо, наприклад, питання НАТО: хто дійсно зацікавлений у тому, що робиться зараз у залі? Коаліція підтримає проведення референдуму з НАТО, в той час, коли питання назріє. Але ж хіба про це йдеться? НАТО найближчі десять років нам не світить, і всі це прекрасно розуміють! Це швидше привід, за яким криються, зокрема, інтереси великих грошей: кому сподобається руйнування тіньових схем – починаючи від контрабанди і закінчуючи газом?


Кому, на вашу думку, вигідна недієздатність Верховної Ради?


Нікому. Вже хоча б тому, що в залі Верховної Ради – більшість потенційних кандидатів у майбутній президентській кампанії. З вулиці кандидатів не буде, можете не сумніватися! Що вони демонструють – силу, переконливість чи безпорадність?


А що, всі майбутні президенти під куполом сидять? Бо за вашою версією можна назвати трьох – Янукович, Яценюк, Литвин... А інші?


Натякаєте на нинішнього прем’єр-міністра? Але Тимошенко чітко сказала: не заважатиму, працюватиму на цій посаді стільки, скільки відпустить Бог... А прем’єрство дає величезні можливості розкрити свій потенціал! Знаєте, врешті-решт, доживаєш до межі, коли ніколи займатись інтригами – треба встигнути зробити щось для людей, щоб залишити по собі добру пам’ять!..


Схоже, Президент не дуже задоволений тим, що робить Тимошенко – йдеться, зокрема, про повернення втрачених вкладів Ощадбанком, повернення ПДВ. Не кажучи вже про газові борги, які повинен виплатити уряд.


За попереднього Президента були й «крутіші» сюжети. Просто про це не було прийнято розповідати, а зараз публічності, відкритості набагато більше.


І Ющенко, й Тимошенко – яскраві особистості, тому робочі моменти, які виникають між ними, – це звичайне явище у владі. Плюс надмірна політизація нашого життя – живемо ж від виборів до виборів! Тому і політизоване все: від комунальних послуг до ціни на газ.


Моя особиста думка така: поки не буде реальної ціни на газ, ми залишатимемося заручниками цього питання, як відомо, дешевий сир буває тільки у мишоловці. А ми постійно когось жаліємо! Кого? Економіка ж приватна! За таких умов у нас ніколи не буде ні енергозберігаючих технологій, ні модернізації й переоснащення виробниц¬тва, бо є «дешевий сир» і все якось працює.


До речі, у вас не викликає подиву ота ситуація з газовими боргами? За жовтень, листопад, грудень – мільярд доларів! Уряд Тимошенко прийшов у кінці грудня, доти все було тихо-спокійно, ніхто про жодні борги не говорив. Але було сказано, що схеми стануть іншими, жодних посередників не буде, і відразу з’явилися претензії, ультиматуми і погрози! Причому щойно здійснюються реальні кроки з ліквідації посередників та тіньових схем, відразу ж звучать погрози відключення...


Поки що йдеться про заміну посередника: замість «РосУкрЕнерго» буде якась інша структура. І бачення цього посередника і нових схем газопостачання, зважаючи на все, у Президента й прем’єра різне...


Звичайно, нині ми залежні від російської сторони – Росія диктує моду, вона постачальник і висуває свої умови. Як цю схему вдосконалити? Тільки європейськими цінами на газ і прозорим формуванням тарифів. І тоді посередники обов’язково зникнуть. Бізнес, який і є основним споживачем імпортного газу, не дасть зароб¬ляти на цьому. Він сам привезе з Туркменії газ!


Якби ми купували газ за реальною, прозорою ціною, то давно б не мали таких проблем! Балтія, Польща, інші країни пройшли цю шокову терапію, а ми – ні. Тому й на гачку, йде боротьба – за прозорі схеми, зрозумілі формули, партнерські, рівноправні стосунки. Словом, вихід бачиться таким: населенню та «комуналці» – недорогий вітчизняний газ, а імпортний – бізнесу – за загальноприйнятими цінами та формулами, які діють у всьому світі. Це – стабільність, прозорість та передбачуваність…


Як ви прокоментуєте вихід із «Нашої України» Віктора Балоги і ще шістьох партійців, натяки на побудову нової пропрезидентської сили?


Звичайно, питання не до мене, але як майбутнього керівника виборчого штабу на президентських виборах я Віктора Івановича розумію…


Ви вважаєте, що ці семеро вчинили правильно?


Не можу цього оцінювати – це особиста справа і переконання кожного. У нинішній ситуації вимушеної бездіяльності найвищого політичного органу країни такі процеси можна прогнозувати і надалі.


Очевидно, частина «Нашої України» тяжіла й тяжітиме саме до БЮТ і Юлії Тимошенко. Чи можливий її відхід до БЮТ у разі спроб переформатування коаліції?


Є рамки, у яких ці процеси неможливі: коаліцію формують фракції, а не окремі депутати.


Знову ж таки: як ми голосуватимемо за президентські ініціативи? Вони ж ідуть в пакеті з нашими пропозиціями, тобто ми зв’язуємо все це серйозними взаємними зобов’язаннями. Хтось із «нашоукраїнців» голосуватиме проти Президента? Переконаний, що ні. Тому, які б не були рухи всередині коаліції, вона залишатиметься цілісною. І дуже хочеться, щоб це було надовго.


Як ви оцінюєте президентські ініціативи щодо розробки нової редакції Конституції?


Наша позиція така: йти шляхом лише поправок до чинної Конституції. Там багато продуманих, системних речей, які змінювати не треба, – їх слід виконувати. З іншого боку, в діючому Основному Законі є недоліки – наприклад, чітко не прописана змішана форма правління. Це провокує конфлікти між носіями влади – кожного дня на кожному кроці.


На наш погляд, Україні потрібно визначитися: скажімо, повинна бути або німецька модель з акцентом на парламентську форму, або американська – з яскраво вираженою президентською.


По-друге, слід провести реформу судової влади, аж до виборності суддів і підзвітності їх народу. По-третє – реформа місцевого самоврядування. Центр переобтяжений функціями й повноваженнями, тому треба зняти це напруження і передати значну частину бюджету та пов¬новажень на місця.


Але зміни до Конституції, як і вказано у перехідних положеннях, мають бути прийняті 300 голосами у парламенті. З іншого боку, Президент наполягає на прийнятті Конституції через референдум...


Одне іншому не суперечить, особливо, коли їх поєднати. Конституційний процес має сьогодні йти за процедурою, яка визначена в Основному Законі, – через горнило парламенту! Інакше законодавча гілка влади буде зведена нанівець! З іншого боку, референдум як дорадчий механізм є потужним фактором публічності та демократії – от де не зайве у визначений час порадитися з народом. До речі, саме це Президент і запропонував.